МАЗЕПА ІСААК ПРОХОРОВИЧ (16.8.1884 -18.3.1952)-український громадсько-політичний діяч. Н. у Костобоброві Новгород-Сіверського повіту Чернігівської губ. У 1904-10 навчався в Петербурзькому ун-ті, був активним діячем Української Студентської Громади, 3 1905 - член УСДРП, один з лідерів української соціал-демократії. В 1911-17 працював агрономом (в 1915-16 - у Катеринославі). Після Лютневої революції 1917 у Росії був членом Катеринославської міської думи та Катеринославської Ради робітничих і селянських депутатів, у квітні 1918 очолював Катеринославську губернську революційну раду. За Гетьманату - співредактор газети “Наша Справа”. В січні 1919 - депутат Трудового Конгресу України, а з квітня 1919 -міністр внутрішніх справ УНР в уряді Б. Мартоса. З 27.8.1919 до 25.5.1920 - голова Ради Народних Міністрів УНР. У травні-червні 1920 - міністр земельних справ УНР. Брав участь у Першому Зимовому поході 1919-20 (див. Зимові походи Армії УНР 1919-20 і 1921). З 1920 жив в еміграції у Львові, де редагував газету УСДРП “Вільна Україна” та часопис “Соціалістична Думка”. З 1923 перебував у Чехо-Словаччині. З 1927 -доцент Української Господарської Академії в Подєбрадах, працював в Українському Ін-ті Соціології. У міжвоєнний період належав до провідних діячів “Закордонної делегації УСДРП”. Відстоював українські інтереси на багатьох соціал-демократичних конференціях, був членом Виконавчого Комітету Робітничого і Соціалістичного Інтернаціоналів. З 1945 перебував в Австрії та Німеччині. З жовтня 1946 - професор Українського Технічного і Господарського Інституту в Мюнхені. В 1948 виступив одним з співорганізаторів Української Національної Ради в екзилі і був обраний першим головою Виконавчого Органу УН Ради (до січня 1952), У 1950 став засновником Української Соціалістичної Партії. Помер в Авгсбурзі. М. - автор історичних праць і публіцистичних статей: “Більшовизм і окупація України” (1922), “Підстави нашого відродження” (1946), спогадів - “Україна в огні і бурі революції” (1941,1950-52) та ін.