МАКОВЕЙ ОСИП СТЕПАНОВИЧ (літ. псевд. Spectator, О.Степанович; 23.8.1867 - 21.8.1925) -український письменник, літературний критик, публіцист і громадський діяч. Дійсний член НТШ з 1903. Н. у м. Яворові (тепер Львівська обл.). Навчався у Львівській гімназії. В 1893 закінчив філософський ф-т Львівського ун-ту. Був редактором журналу “Зоря” (1894-95), газети “Буковина” (1895-97), одним з редакторів “Літературно-Наукового Вісника” ( 1897-99), співробітником “Діла”. 31899 - викладач учительської семінарії в Чернівцях. У 1901 одержав вчений ступінь доктора філософії за дослідження творчості П. Куліша. Під час Першої світової війни 1914-18 служив військовим перекладачем австрійської армії, начальником поштової цензури в Чернівцях, пізніше - в радіогрупі. У післявоєнний період працював директором вчительської семінарії в Заліщиках. З 1923 був членом Української Трудової Партії. М. був знайомий і підтримував дружні стосунки з І. Франком. Літературну діяльність розпочав у кін. 80-х рр. 19 ст. Автор поетичних збірок “Поезії” (1895), “Подорож до Києва” (1897), “Ревун” (1910). Частина поетичної спадщини М. залишилась неопублікованою. Найповніше талант письменника виявився в прозових творах, зокрема, “Залісся” (1897) і “Ярошенко” (1905), оповіданнях, об'єднаних у збірках “Наші знайомі” (1901), “Оповідання”, “Кроваве поле” (1921), “Примруженим оком” (1923). М. досліджував творчість І. Франка, Лесі Українки, П. Грабовського, Т. Бурдуляка, Ю. Федьковича.