Зборівський договір
від 18 серпня 1649 року.

  Декларація ласки короля Його милості дана на пункти прошення Війська Запорозького 

1. Військо своє Запорозьке заховує король його милість при всіх давніх вольностях, згідно з давніми привілеями, і стосовно цього видає свій привілей.

2. Що до кількості війська, бажаючи задовільнити прохання своїх підданих і заохотити їх до служби собі і Речі Посполитій, дозволяє король його милість мати війська Запорозького 40 тисяч, а складання реєстру довіряє гетьманові війська свого Запорозького, з тим щоб до реєстру вписували козаків зважаючи на достойність, — хто був до того здатний, в маєтностях шляхетських як і в маєтностях королівських, з таким означінням міст: почавши від Дніпра з цієї сторони в Димері, Горностайполі, Коростишові, Паволочі, Погребищах, Прилуках, Винниці, Брацлаві, а з Брацлава до Ямполя до Дністра, а від Дністра до Дніпра розуміється, мають прийматися до реєстру козацького, а з другої сторони Дністра в Острі, Чернигові, Ромні, Ніжині — аж до московської границі й Дніпра. А що до дальших міст його королівської милості і шляхетських, поза означеним в цих пунктах виміром, — то в них не мають бути козаки, одначе тому, хто схоче бути в козацтві, і буде прийнятий до реєстру, вільно звідти вийти з усім майном на Україну без усякого панського утиску. А складанння реєстру гетьманом війська Запорозького має бути здійснене щонайдальше до нового року, свята руського, таким порядком: гетьман війська Запорозького має організувати поіменний реєстр всіх вписаних в козацтво за підписом руки своєї й печатю військовою, а то для того, щоб ті, що в козацтві — залишалися при вольностях козацьких, а всі інші аби підлягали замкам його королівської милості, а в маєтностях шляхетських — панам власним.

3. Чигирин , в нинішних межах, при булаві війська Запорозького має бути завжди, і теперішньому старшому війська Запорозького уродженому Богданови Хмельницькому надає король його милість, роблячи його своїм вірним слугою і слугою Речі Посполитої.

4.Те що відбувалося під час теперішнього замішання з дозволу Божого, має бути піддане забутю, і жоден пан не повинен мститися й карати.

5. Шляхті релігії грецької, як і римської, хто яким-будь способом перебував у війську Запорозькому, король його милість вибачає те все й проступок їх покриває, і коли під ким небудь випрошено що небудь з маєтностей дідичних або лєнних або котрого інфамовано, — з огляду що все те діяло ся в нинішнім замішанню, має бути скасоване сеймовою кон­ституцією.

6. В тих містах, де будуть перебувати козаки з реєстрового спорядження, коронне військо не повинно перебувати.

7. Євреї державцями, арендарями ані мешканцями не мають бути в містах українних, в яких козаки мають власні полки .

8. Що до відміни унії в короні Польській і Великому Князівстві Литовському, а також що до цілости дібр церковних і приналежних до них фундацій, які здавна були, і всіх прав церковних, — так як на найблизшім соймі буде з отцем митрополитом Київським і з духовенством обговорено і ухвалено, щоб за бажанням отця митрополита і всього духовенства все те було дозволене, його королівська милість готовий дотримати, — аби кожен тішився з прав і вольностей своїх, і місце в сенаті митрополитові київському Його королівська милість надає.

9.Дігнітарства, уряди всілякі в воєводствах Київському, Брацлавському, Чернигівському Його королівська милість обіцяє роздавати обивателям стану шляхет­ського грецької релігії згідно з давніми правами.

10. В місті Київі, тому що там єсть упривилейовані школи руські, отці єзуїти не мають бути фундовані там і по інших містах українних, але де-інде перенесені. Школи ж всі інші, що там існують від давніх часів, повинні бути збережені.

11.Горілкою козаки не повинні шинкувати, крім того що зроблять над свою потребу — це вільно їм буде продавати гуртом. Шинковання ж меду, пива й іншого має бути по звичаю.

Пункти сі мають бути затверджені на сеймі, а тепер всім непам'ять, — згода й любов мають бути заховані між обивателями українними й військом короля Його милості, між Річчю Посполитою та Військом Запорозьким.